характер 2

Є така стародавня приказка: «Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю».

Термін «характер» – грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток». Відповідно, характер – це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності й спілкуванні. Тобто характер людини – це те, що визначає її значущі вчинки, а не випадкові реакції на ті чи інші стимули або обставини.

Людина не народжується з характером, він формується в процесі її активної діяльності. Характер людини виявляється в системі ставленні до окремих сторін дійсності: у ставленні до іншої людини (тактовність – замкнутість, увічливість – брутальність, чуйність – бездушність); у ставленні до самої себе (самокритичність – завищена зарозумілість, скромність – нахабство); ставленні до речей (скупість, щедрість чи жадібність, ощадливість чи марнотратність); діяльності (працездатність, працелюбність, відповідальність, або, навпаки, безініціативність, лінощі, несумлінність тощо). Своєрідне поєднання всіх цих рис характеру в однієї людини дозволяє віднести її до певного типу.

Тож з метою визначення типу акцентуалізації характеру та його основних рис, Ви можете скористатися даною методикою, розробленою німецьким психологом Х. Шмішеком. Перейти до тестування